Розробка уроку Тема: Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполітій (друга половина XVI - XVIIIc т.)

Тема: Річ Посполита: шляхетська демократія. Економічний занепад та політична криза в Речі Посполітій (друга половина XVI - XVIIIc т.)

Мета: з'ясувати причини та Наслідки Люблінської унії, ознайоміті учнів з особливими соціально-економічного та політічного розвитку Речі Посполитої, візначаті основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики; розвіваті навички роботи з картою, формуваті уміння формулюваті Висновки и узагальнення на основе АНАЛІЗУ історічніх джерел; виховувати повагу до Минулого других народів.

Очікувані результати: после уроку учні зможуть :

v візначаті причини та Наслідки Прийняття Люблінської унії;

v локалізуваті на карті теріторію Речі Посполитої;

v аналізуваті   історичні документи;

Тип уроку: комбінований.

Основні Поняття: « фільваркове господарство», «Liberum veto», «профонсація костолів».

Основні дати:

+1569 - Утворення Речі Посполитої.

Тисячу п'ятсот сімдесят три   р. - «Генріхові артикули». 

1596 р. - Берестейська   церковна унія.

1768-1769 рр. - Коліївщина.

Тисяча сімсот сімдесят чотири, 1793, 1795 рр. - поділі Речі Посполитої.

Тисячі сімсот дев'яносто один р. - Прийняття Конституції.

Обладнання: шкільний підручник Д'ячков С. В. Всесвітня історія: підруч. для 8 класу загальноосвіт. навч. закладів / С. В. Д'ячков, С. Д. Литовченко. - Харків: Вид-во Ранок, 2016. - 256 с. : , Атлас, контурна карта для 8 класу, презентація до теми.                                                

Структура уроку:

І. Організаційнійетап.

ІІ. Перевіркадомашньогозавдання.

ІІІ. Актуалізаціяопорніхзнань, умінь та навичок.

І V . Мотіваціянавчальноїдіяльності.

V . Вивчення нового матеріалу.

Ø Причини ті передумови Прийняття Люблінської унії.

Ø Економічний та політичний розвиток Речі Посполитої.

Ø Внутрішня та зовнішня політика.

VI . Узагальне нн я та систематизація знань

VII . Підведення підсумку уроку.

VIII . Визначення домашнього завдання.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ етап.

Привітання з учнями, ПОВІДОМЛЕННЯ тими, мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Перевірка Виконання завдання у зошиті ( Заповнення табліці )  

Дата

Подія

значення

Фронтальний опитування:

* Згадаю:

Учитель. Яке Було економічне становище Нідерландів у складі Іспанськіх Габсбургів. у второй половини XVI - на качану XVII ст.

2. Вкажіть, Які землі входили до складу Об'єднаних провінцій, а Які залишились у складі імперії Габсбургів у XVI І ст.?

* Поясніть значення термінів: « алькабала » ( 10% податок), «Гезі» (нідерландські повстанці), «Нізові землі» (у перекладі означає   Нідерланди), «конфедерація» (це форма державного устрою, за якої Кожна держава, что Належить до союзу, зберігає незалежність, має свои органи державної влади та управління, но водночас створює СПЕЦІАЛЬНІ органи для коордінації ДІЯЛЬНОСТІ в питань комерційної торгівлі, чітко визначених сферах (військовій, зовнішньо-Політичній ТОЩО).

Учитель * Назвіть дати:

1. В якому году Було прійнятоУтрехську унію?

Учні. 1579 р.

Учитель. Продовжіть мнение:

1572 р. повстанці (гезі) захопілі місто ...,

Учні. Брілле

 З 1572 - 1609 рр.   Нідерландах відбулася ... 

Учні. Національна визвольна війна.

ІІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Учитель. Давайте подумаємо, про якові державу идет мова: Держава центрально Східної Європи  мала Назву Народна республіка Федеративна держави   Колівства Польщі та ВКЛ, державна релігія католицизм   - це держава ....

Учні. річ Посполита

IV. Мотивація навчальної ДІЯЛЬНОСТІ.

Учитель.   Сьогодні на уроці ми з вами   розглянемо державу Річ Посполиту, з'ясуємо причини, Утворення федератівної держави, розглянемо політично-економічне становище, зовнішню та внутрішню політику держави.

V . Вивчення нового матеріалу.

1.     Причини ті передумови Прийняття Люблінської унії.

Учитель. Запитання до учнів: Пригадай в якому году відбулося Перше об'єднання Польського королівства та ВКЛ.

Орієнтована відповідь учнів:  1385 р Кревська унія. Одруження Ядвігі та Ягайла.

Учитель. Як ви вважаєте чому унія 1 385 року НЕ об'єднала две держави?

Орієнтована відповідь учнів: Об'єднання держав не влаштовувало литовських магнатів, Які НЕ Хотіли Посилення впліву   польськими феодалів   на Литовські землі.

Учитель. Проти ситуация   змінілася в Х VI ст. после   вступления   Литви   в   боротьбу   з   московсько державою.

Учитель . запитання до учнів: За Які землі впліву, розгорілася боротьба между державами? 

Орієнтовна відповідь учнів: за володіння Лівонського ордену в Прібалтіці та чернігово Сіверські землі.        

Розповідь вчителя: Протистояння   Із   сильною   Московський   армією прізвело до Втрата Литвою територій, и подальша боротьба Вимагаю поиска союзніків. Іншім фактором, что спонукав до об'єднання з Польсько королівством були татарські спустошліві походи на Півдні. У свою черга Польща намагались розшіріті земельне володіння магнатів за рахунок Литовсько земель.

У   1569   р.   польський   король   Сігізмунд   II Август   (1548-1572) скликати   у   Любліні   Спільний   сейм   польських   и   литовських   магнатів и   шляхти. 

Учитель . Пропоную опрацювати текст Люблінської унії та Виконати завдання до него (робота   З джерела).

З решение люблінського сейму 1569 р. Про об'єднання Польщі и Литви в одну державу - Річ Посполиту

Ми, Сігізмунд Август ... оголошуємо даною грамотою таке: нам відомо, что всі чини королівства часто нагадувалі славної пам'яті батькові нашому Сігізмундові, королю польському, и просили його ..., щоб завершено Було ті з'єднання або унія Великого князівства литовського з королівством Польсько ... Знаючий, что це об'єднання приносило велику славу и Користь Обом народам, ми спрямувалі на це діло нашу мнение и волю, призначила без дальшого загаяння тут Спільний сейм ...

На скликання таким чином цьом сеймі явилися особисто всі пані Сенаторі Духовні и світські, и всі інші чини польського и литовського народу І, за нашим допущенням и Згідно, после взаємніх между ними Нарада, додержуючись Цілком усіх прівілеїв, закінчілі всю Цю дело унії между ними в братерській любові, и ця унія виклади нами за Згідно всех тих чінів обох народів в таких пунктах.

избрания короля

Самперед: ... король польський, Який согласно з давнім звичаєм и прівілеєм, спільнімі голосами поляків и литви буде обирати в Польщі, а не в ІНШОМУ городе ... обраних таким чином на польське королівство буде миропомазання и коронування у Кракові. Що ж до избрания, введенняйого на стіл Великого князівства Литовсько, то воно винне пріпінітіся, так щоб уже відніні НЕ Було Ніякого сліду его и подоби.

Сейм

Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі; крім того, повинен бути один ніколи не роздільний сенат для всіх справ і потреб тих народів і ніколи вже не повинен бути іншим, тобто не повинен складатися лише з сенаторів того або того народу. Сенат повинен бути при нас, крім того часу, коли буде сейм в Литві і в Польщі; король завжди повинен бути запрошуваний до всіх справ, про все знати і радити, згідно з своїм обов'язком.

Монета

Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі і пробі поділу і напису...

Торгові мита

Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді. Віднині і на вічні часи не слід братии ніяких мит з духовних і світських людей шляхетського звання і з їх підданих з будь-яких речей їх власної роботи і кормління, але з тим, щоб вони цим шляхом не сприяли униканню від купецьких мит, що повело б до зменшення і затаювання давніх наших мит і мит іншихчинів у Польщі і в Литві.

Завдання до документу

1.     Пояснити поняття унія?

2.     органи  державної влади були спільними для ВКЛ і ПК.?

3.     Якою була  процедура обирати короля?

4.     Які нововведення стосувалися монетної системи?.

5.     Що означало зняття мита ?

Учитель. Даний документ закріплював об’єднання Польського  королівства  й  Великого князівства  Литовського  в  одну  державу  —  Річ Посполиту  з  єдиним  королем, сеймом, монетною, митною системою  Велике  князівство  Литовське  зберігало  широку автономію,  але  українські  землі  повністю  переходили  під  владу польських  феодалів. (слайд3-4)

2.     Економічний та політичний розвиток Речі Посполитій.

Учитель.  На розвиток економіки в Речі Посполитої у XVI ст. значний вплив мала «революція  цін»  у  Західній  Європі.(слайд5)

Запитання до учнів: пригадайте, що таке революція цін? Які її наслідки?

Орієнтована відповідь учнів: процес значного підвищення товарних цін внаслідок падіння вартості золота, що виконують функцію грошей внаслідок Великих географічних відкриттів.

Учитель. В цей період збільшилася вартість продовольства в Західній Європи, а в східній Європі була дешева ціна закупівлі хлібу і торговцям стало вигідним вивозити товари зі Східної Європи і продавати по високій ціні в Західній Європі  постачання    в  Голландію  або   Англію.

Для збільшення обсягу постачання (магнатам й  шляхті) почали   почали  створювати  фільварки  —  великі  феодальні  господарства,  що  виготовляли продукцію  для  продажу.  Прагнення  самостійно  продавати  зерно змусило  шляхту  замінити  оброка на панщину.

Запитання до класу: що таке оброк?

Орієнтована відповідь учнів:  платежі, виплачувані залежними селянами феодалам які користування землею.

Учитель. Відпрацювання  панщини було значно важчою повинністю, ніж виплата оброку, і залежні  селяни  втечею  рятувалися  від  феодалів.  Магнати  й  шляхта не  хотіли  втрачати  робочу  силу  й  вимагали  від  короля  заборонити  перехід  селян.  Протягом  XVI  ст.  відбулося  закріпачення  селянства.

         Королі  сприяли  розвитку  ремесла  в  польських  містах і  заохочували  переселення  в  Польщу  ремісників  з  інших  країн.  Проте

в  цій  справі  виникли  несподівані  труднощі.  Торгівля  зерном  давала  шляхті  такий  великий  дохід,  що  шляхтичі  могли  купувати більш  якісні  закордонні  ремісничі  товари  й  предмети  розкоші.  На вимогу  шляхти  ввезення  товару  із-за  кордону  не  обкладалося  митом. Це гальмувало розвиток ремісничого виробництва в польських містах.

XVIІ ст. характеризується кризою економіки  падінням ціни на польське зерно. Зменшення доходів від зовнішньої торгівлі завдало удару господарствам шляхти. Заможні  магнати  змогли  пережити  падіння  доходів, і  багато  шляхтичів  прийшли  до  них  на  службу. Великі феодали скористалися слабкістю королівської  влади  й  захопили  величезні  земельні  володіння  в  Україні.  Недарма  землі  деяких  магнатів  називали  «королівствами»,  багато  з  них мали  власні  армії (Острозькі). Значно посилився вплив магнатів на сейм, часто шляхтичі голосували за наказом своїх сеньйорів.

Учитель. (Розповідає матеріал та креслить таблицю державного правління на дошці) Наприкінці XVІ ст. в Речі Посполитій остаточно сформувалася  станово-представницька  монархія. якій влада монарха обмежувалася станово-представницькими установами. Сеймики які збиралися у воєводствах і повітах. В компетенцію сеймиків входили питання оподаткування, організації збройних сил у воєводствах. На сеймиках шляхта обирала також своїх представників до  сейму і  трибуналу  -  суддів. Вальний сейм що складався із двох палат: Сенату та Посольської ізби. В сеймі приймав участь король, який головував на засіданні сейму. До Сенату входили магнати й вищі представники духовенства. Вони не брали участі у голосуванні, а лише висловлювали свою думку з того чи того питання. Посольська ізба складалася з 170 депутатів-послів від земської шляхти і грала визначну роль в прийнятті сеймових рішень. Членами  Посольської  ізби були  представники  шляхти   Постанови Вального сейму називалися конституціями. (рис. 7). На засідання сейму зрідка  допускали  представників  міст,  але  в  ньому  не  мали  права  брати участь залежні селяни, що становили більшість населення країни.В державі виникала боротьба за владу між королем, та  сеймом  і повноваження  сейму збільшувалися, оскільки польська шляхта була чисельніша 10% від населення на  відміну  від  західноєвропейського  дворянства,  та    фільваркам  дуже  заможною й  незалежною  від  короля  і  його  прихильності. Польські міста, що слабшали, не могли стати надійними союзниками королю. Відбувався  процес формування шляхетської демократії

 Наприклад, у 1505 р. шляхта домоглася, що  нові  закони прийматимууться  тільки  за  згодою  сейму. У  1572 р. шляхта отримала правобрати  участь  у  виборах нового  короля. (слайд 7)

У  1573 р. було   «Генріхові артикули».  Документ  закріплював  обов’язкові  вибори  короля,  обмежував  право  короля наймати війська та оголошувати війну. Пізніше сейм міг навіть вирішувати питання королівського одруження. Вінцем шляхетської  демократії  став  принцип  «liberum veto» («вільна заборона»), коли будь-який шляхетський  посол  міг  припинити  засідання  сейму,  якщо  не  погоджувався з його рішеннями. (слайд 8) Король Речі Посполитої не міг ухвалити  жодного  важливого  рішення  без  згоди сейму.

         Запитання до учнів: назвіть основні риси шляхетської  демократії?

Орієнтована відповідь учнів:  Прийняття нових законів за згодою сейму, участь шляхти у виборі короля, право сейму наймати військо, право шляхти  одружувати короля.

                     3. Внутрішня та зовнішня політика.

Учитель. Внутрішній політика Речі Посполитої як і держав західної Європи  характеризується (слайд 9)1. боротьба між  Реформаційними так і контрреформаційними рухами. Ідеї  Реформації  рано  проникли  на  польські  землі.  Багато шляхтичів  підтримували  різні  течії  протестантизму,  щоб привласнити  церковні  землі.  У  країні  почалося  «профанація  костьолів»  —  загарбання  церковної землі й майна. Однак у містах, які в Європі зазвичай були центрами  реформаційного  руху,  протестантизм  набув  поширення в  основному  серед  німецьких  переселенців.  Польські  міста  не  стали  опорою  Реформації. Відбулася контрреформація кінець ХVІ початок ХVІІ ст.  в країнах  Європі контрреформація  мала військове забарвлення.

Учитель: у яких державах набув рух  контрреформації?

Орієнтована відповідь учнів: у Франції Варфоломіївська ніч, Гуситські війни в Чехії.

Учитель. Однак  в  Польщі  не  було  кровопролитних  релігійних конфліктів. Посилення контрреформацій пов’язане  зростаючою  загрозою  з  боку  мусульманських  країн  —  Кримського ханства  й  Туреччини.  Однак вирішальну  роль  у  перемозі  Контрреформації  відіграло  протистояння  із православним населенням українських і білоруських земель. У  1596  р. церковний собор у Бересті прийняв унію між католицькою й православною  церквами.  Православ’я  в  Речі  Посполитій  було  ліквідовано,  виникла  нова  церква  —  греко-католицька,  яка  визнавала  владу  папи  римського.  Проте  незважаючи  на  зусилля  нової церкви  й  тиск  польської  влади,  більша  частина  населення  України  зберегла  вірність  православ’ю.

2. Для Збільшення прибутку магнати вікорістовувалі панщину. Відпрацювання панщини Було значний важчою повінністю, чем виплата оброку, и залежні селяни Втеча рятуваліся від феодалів (або переходили до одного до Іншого феодала). Магнати й залога не Хотіли втрачати РОбочий силу й Вимагаю від короля забороніті перехід селян. Течение XVI ст. відбулося закріпачення селянства                                                       .

         3.Також одна зі сторони внутрішньої політики передбачало создания реєстрового козацтва для захисту південніх земель від Турків, кроме того Деякі магнати й Королі вікорістовувалі Козацькі   загони   для   оборони   кордонів   держави, проводили   Спільні   походи,   брали   козаків   на службу.

         4. Проти НЕ Надання прівілеїв козацтву и не зрівнявші їх зі шляхтою та зазіхання на права та вольності (будівництво фортець Кодак для контролю козаків) наїзд Чаплинського на маєтків приклад Хмельницький. Прізвела до козацьких повстань та їх придушенням в кінцевому підсумку прізвело до національно-візвольної Війни.    

      После национальной візвольної Війни Річ Посполита 1657 году Було утворено трієдіну державу союз Польщі, Литви, та Велікоокого князівства Руського. Проти з рокамі поляки намагались обмежіті автономію Гетьманщини та ліквідовуваті правобережні полки, та посіліті, католицизму.  у    тисячу шістсот дев'яносто дев'ять р. Кінцевому підсумку призводило до повстання Семена Палія 1702-1704 та Коліївщини 1768-1769.

         Кількаразова   поразка   польських   войск   у   Цій   війні   продемонструвала всю слабкість Речі Посполитої и стала початком занепад «шляхетської   РЕСПУБЛІКИ».

Запитання до учнів: Які були основні напрямки внутрішньої політики РП в период XVI - XVIII ст.?    

Орієнтована відповідь учнів : Боротьба держави з реформацією, панщина, боротьба з козацько - селянськи Рухами, обмеження автономії Гетьманщини.

Учитель. Зовнішня політика. (слайд10) 

Незважаючі   на   успіхі, Приєднання тевтонського ордену політика   Речі   Посполитої   булу   непослідовною.   Королі   прагнулі   втрутітіся   в   події   в   Центральній Европе,   но   шляхта   підштовхувала   королів   до завоювань на сході, де Було много Вільної землі.   Спроба   королів   зміцніті   кордони   держави натраплялі на запретили сейму збільшуваті королівську   армію.   Сама   ж   шляхта   отримувалася Великі доходи від торгівлі зерном и воювати НЕ Хотіла. Сейм Надто неохоче давали Дозвіл на збір шляхетського   ополчення   -  «Посполитого   рушення».

На   південніх   кордонах   держави   посілювалася   татарська   загроза,   но   королівського війська   тут   почти   НЕ   Було. Сенат не Хотів віділяті коштів 1620   р.  Почаїв   війна   з   Туреччина. Лише   после   того як   польські   війська   зізналася   поразка   під   Цецорою,   сейм   ставши   готувати   до   Війни   й   покликала   на   допомогу   козаків.   Турків   удалось Зупинити   только   в   Хотінській   Битві  Тисяча шістсот двадцять одна   р.,   Причем   вірішальну роль у ній відігралі українські козаки. Польсько-турецька війна 1633-1634 рр., Намір захопіті  м. Кам'янець, Туреччина, прагнучі оволодіті Україною, Почаїв проти Польщі нову войну. У серпні 1672, взявши Кам'янець-Подільський, турецько-татарські війська продовжено наступ на Бучач та Львів. Польща булу змушена укласті з Туреччина Бучацький мир 1672   за якому відійшло Поділля. Проти війнах 1663-1699 За Карловіцькою мирною угідь Річ Посполита Повертайся Собі часть Правобережної України и Поділля,

Інший направление зовнішньої політики московського царством у Лівонській війні з московсько царством король В якій    Стефан   Баторій   (1576-1586) прієднав більшу часть володінь Лівонського ордену. Кроме того магнати й шляхта продовжувалі впліваті на зовнішню політику. Саме магнати втяглі Річ Посполиту в боротьбу за московський престол у смутні годину. У 1617-1629 рр. Річ Посполита воювали зі Швецією, но сейм відмовлявся давати гроші на ведення                                                                Війни. Шляхта побоювалася, что король, збільшівші армію, посильний свою владу. Підсумком Війни стала Втрата части Лівонії та встановлення   шведського   контролю   над   найбільшім   польським   Морський   портом   -   Гданському. 

Безперервні   Війни   Другої   половини   XVII   ст. супроводжували великими Територіальними Втрата. І хоча Польщі удалось Зупинити вторгнення шведського войск та турецький навалу   біля   Відня,   країна   все   более   потрапляла   в   залежність   до   сусідніх   стран.   Так,   у   першій   половіні   XVIII   ст.   у   Речі   Посполітій значний   посілівся   Вплив   Російської   імперії например за сприяння России Було звертаючись королем Станіслава Августа. Проти Впровадження «Liberum veto», Пожалуйста підірвало Могутність держави, оскількі зріваліся законопроектів, не могли затвердіті решение про найм війська. Велике значення має погіршення економіки внаслідок зниженя ціни на польський хліб. Все це   прізвело до поділу Речі Посполитої между трьома державами Австрією, Пруссією та Россией. Річ Посполита Зниклий з Політичної арені.

Запитання до учнів. Як ви вважаєте, что спричинило занепад колись могутньої держави? Чому зникло з історичної Арені держава Річ Посполита?

Орієнтовна відповідь учнів . Криза економіки, козацько-селянські повстання, «Liberum veto», Пожалуйста гальмувалоуряд (діяльність віконавчої власти), а такоже Війни з сусіднімі державами, внаслідок якіх відбулася Втрата територій.

VI . Узагальнен н я та систематизація знань .

Учитель. А зараз до Вашої уваги пропоную гру «Продовж речення».

1.     У 1569 году булу утворена держава ... .. Річ Посполита

2.     законодавчо влада належала ...... сейму.

3.     Державна установа яка формуван сейм та трибунат мала Назва ... сеймик.

4.     Найбільше прав у державі мала .... шляхта

5.     Сеймик формуван сейм та військовий ... .трібунат

6.     тисячі п'ятсот дев'яносто шість году Було укладі Берестейська ... унію.

7.       Великі   феодальні   господарства,   что   Виготовляю продукцію   для   продажу називається .... Фільварок

8.     1574 году Було укладі «Генріхові артикули»

9.     Право кожного депутата  Зупинити діяльність сейму з Анулювання усіх Ранее затверджених сеймом Положень називається .... «Liberum veto»

10.                       Посада короля в державі булу .... віборною

11.                         тисячі шістсот двадцять один відбулася битва между річчю Посполитою та ...... османського імперією.

12.                         1618 году   состоялся військовий похід   поляків на .... Московська державу.

13.                         Оброк БУВ чинний на ... панщину

14.                         1768 - 1769 рр.   відбулося повстання під назв ... Коліївщина

15.                         тисячу сімсот сімдесят чотири году состоялся .... Поділ Речі Посполітій.

16.                       тисячі сімсот дев'яносто одна году Було Затверджено ... Констітуцію

VII. Підведення підсумку уроку.

Учитель. У 1569 году Було підпісана Люблінська унія, за Якою утворювалася нова держава Річ Посполита, з Єдиним королем, сеймом МіТОМ, валютою. В економіці держави Х VI ст. спостерігається розвиток в наслідок революції цен, розвиток фільварку та закріпачення селян. Державний лад передбачало создания представніцької шляхетської демократії керівну роль відігравав сейм, Який поділявся на сенат и посольську ізбу - Який МАВ вищу владу в державі. У Внутрішній економіці держави характерізується БОРОТЬБИ реформації и контр реформації де здобула победу контрреформація, самє 1596 «ліквідувавші православ'я» та создания уніатства. Кроме того передбачало создания реєстрового козацтва для оборони земель, та боротьба з Повстанська Рухами.         У Зовнішній політіці відбуваліся Війни з московсько державою Швецією, османського імперією, Кримська ханату.   Згубна внутрішня політика держави,   та поразка у війнах з іноземними державами прізвело до краху держави и поділу между трьома великими державами у Х VIII ст.

VIII. Визначення домашнього завдання.

Учитель. Опрацювати матеріал підручника параграф 20 с. 155 - 163.